Маєток Є. Я. Менделевича

cover

Маразлієвська, 28

Маєток Менделевича, який віртуозно поєднує в собі риси модерну і ренесансу, вже більше 100 років вражає своїм оздобленням і оформленням, залишаючись однією з вершин творчості архітектора В. І. Прохаски.

Тип будівлі: маєток
Стиль: модернізований неоренесанс
Архітектор: В. І. Прохаска
Дата будівництва: 1909
Статус: пам'ятка архітектури місцевого значення

Загальний вигляд фасаду

На вулиці Маразліївській ділянками володіли переважно аристократи, тому більшість споруд вулиці виконано на відповідному рівні і з надзвичайно вишуканими інтер'єрами. Маразліївська почала інтенсивно забудовуватися на межі ХІХ-ХХ ст., але кілька ділянок були забудовані досить пізно — це твердження стосується і ділянки № 28.

В 1890-х роках ділянку придбав М. Асвадуров, а в період 1902-1907 років його викупив зернотрейдер Юхим Якович Менделевич, «купец 1-й гильдии, выборный купеческого сословия; член хлебоконтрольной комиссии при одесской бирже; попечитель школы ремесленных учеников, учреждённой Е. М. Менделевич и прочая». Відомо також, що він був родичем власника Пасажу на Дерибасівській вулиці — Мойсея Яковича Менделевича (по батькові обох Менделевичей збігається, тому є велика ймовірність, що вони були рідними братами).

Фасад зі сторони двору

В 1909-му році за проектом архітектора Вікентія Прохаски був побудований маєток у простих, але монументальних формах флорентійського ренесансу. Архітектор Прохаска на той момент побудував всього кілька будівель за власними проектам, але навіть на початку творчої діяльності його будинки були одними з найбільш вишуканих. Гарну рекламу архітектору створили конкурсний проект Нової біржі і споруда головного відділення Товариства одеського приватного ломбарду. Для маєтку Менделевича вибір неоренесансного стилю не був випадковим — більшість власних проектів у Прохаски виконано саме в цьому стилі, за допомогою якого архітектор досягав надзвичайної вишуканості і монументальності. Архітектор творчо підходив до кожного проекту, хоча, здавалося б, будинки повинні були бути дуже схожими.

Виступ над фронтоном головного фасаду

Маєток Менделевича має два поверхи та житловий напівпідвал, в плані маєток майже прямокутний, без виражених дворових крил. В. І. Прохаска не дотримувався суворих канонів флорентійського ренесансу, а сміливо змішував його з різними стилями, зокрема з панувавшим тоді модерном. Саме в такому стилі виконана огорожа світлових кишень напівпідвалу, вхідні двері, різьблені дерев'яні перила парадних сходів. Також властиве модерну трактування отримали барельєфи над вікнами другого поверху. Вінчає ж будинок класичний трикутний фронтон з маскароном Афіни в тимпані.

Скульптурне оформлення фасаду

Барельєф із зображенням Афіни на центральному фронтоні Барельєф із зображенням Афіни на центральному фронтоні Загальний вигляд оформлення центрального ризаліту, фронтон і барельєф
Скульптурний сюжет ліворуч від основного барельєфа в центрі лівосторонньої частини головного фасаду Скульптурний сюжет ліворуч від основного барельєфа в центрі лівосторонньої частини головного фасаду Основний барельєф у центрі лівосторонньої частини головного фасаду Скульптурний сюжет праворуч від основного барельєфа в центрі лівосторонньої частини головного фасаду Скульптурний сюжет праворуч від основного барельєфа в центрі лівосторонньої частини головного фасаду Правобічна частина фасаду, скульптурне зображення дерева Скульптурний сюжет ліворуч від основного барельєфа в центрі правобічної частини головного фасаду Скульптурний сюжет ліворуч від основного барельєфа в центрі правобічної частини головного фасаду Основний барельєф у центрі правобічної частини головного фасаду Скульптурний сюжет праворуч від основного барельєфа в центрі правобічної частини головного фасаду Скульптурний сюжет праворуч від основного барельєфа в центрі правобічної частини головного фасаду.

marazlievskaya-28-88 .jpg
Фрагменти фасаду будівлі на фото Володимира Георгійовича Нікітенко, 70-ті роки

Архітектор майже повністю покрив будинок рустом, однак завдяки вмілому застосуванню виступаючих замкових каменів, модернових фільонок і барельєфів, фасад виглядає досить різноманітно. Над вікнами другого поверху влаштовані барельєфи із зображенням окремих сцен, об'єднаних загальною тематикою виховання дітей. Привертають увагу також стилізовані зображення дерев по краях площини фасаду, які доповнюють скульптурні сцени.

Фрагмент карниза

Підвіконні карнизи вікон першого поверху

Огородження напівпідвалу

Загальний вигляд композиції малюнка Фрагмент на стику секцій Декоративна квітка

Замість традиційних барельєфів, які розташовувалися в фільонках, Прохаска розмістив фігури безпосередньо на фасадній площині, не відокремлюючи їх від будинку, що є зверненням до ідеї синтезу мистецтв, який був однією з цілей модерну. Іншими словами, барельєфи не були ізольовані від решти декору, а взаємодіяли з ним (щось подібне було втілено в будинку Коссаговської на Ніжинській вулиці, 66).

На сьогодняшній день на маєтку Менделевича розташовані три балкони, встановлені у радянський час замість демонтованих через старість кам'яних (про їх зовнішнішній вигляд, на жаль, дійшло дуже мало документальних свідчень). Огородження центрального балкону не збереглося, але, враховуючи характер фасаду і беручи до уваги інші рустовані споруди Прохаски, огорожа балкону являла собою кам'яну балюстраду.

Арка проїзду

Вид з вулиці Конов’язь з обох боків арки

Комунальні квартири були утворені з кімнат квартири Менделевича, яка займала весь другий поверх. На першому поверсі розташовувалося по одній квартирі з напівпідвальними приміщеннями в лівому і правому крилах.

Арка проїзду

Загальний вигляд зсередини Загальний вигляд зсередини

Стелі арки дворового проїзду прикрашені ліпними маскаронами, які ідентичні маскаронам, розташованим на фасаді будинку Гавсевича (арх. С. С. Гальперсон, 1903 р.). Можливо, Менделевичу сподобалися маскарони маєтку Гавсевича, який розташовується на Лідерсовському бульварі на шляху до пляжу Ланжерон.

Маскарони і фрагмент склепінь Один з маскаронів під карнизом Один з маскаронів під карнизом Ліпний орнамент карнизу Склепіння, квітка перехрестя (нині збереглися лише в двох секціях арки)

Одна з оригінальних вхідних дверей в арці

Оформлення нижньої частини Оформлення нижньої частини, фрагмент декору Оформлення верхньої частини Декоративні грати

Сходовій клітці і коридору на другому поверсі, на відміну від фасаду, не притаманна монументальність. Навпаки, обробка вийшла дуже цікавою і вигадливою, завдяки виконанню, синтезиючому в собі бароко і модерн.

Особливу увагу привертають модернові сходи, виконані цілковито з дерева. Їх особливістю є виконання перил не у вигляді окремих балясин, а з профільованих площин, вкритих до того ж глибоким, але простим за композицією різьбленням.

Сходи

Вид на сходи і вікно з першого поверху

Поручні

Одна з секцій Одна з секцій Фрагмент різьблення Фрагмент різьблення

Вид на другий проліт знизу

Ще одним цікавим елементом є мініатюрний дерев'яний тамбур, який зберіг, сильно зіпсовані часом і переробками, оригінальні двері.

Перший поверх

Тамбур Фрагмент двері тамбура, в оригінальному вигляді збереглася лише нижня частина

Простір біля входу прикрашають дві каріатиди, які ніби підтримують майданчик другого поверху. Композиційно вони симетричні одна одній, однак при уважному розгляді виявляється різниця — вільна від підтримки зводу рука каріатиди біля тамбура розслаблена, опущена і підтримує матерію на рівні пояса; у іншої каріатиди рука піднята, а через неї перекинута аналогічна матерія, що приховує наготу. Втраченим зап'ястям, ймовірно, утримувався ліхтар або свічник. У обох скульптур оголені груди, що підкреслює їх античний еротизм.

Підніжжя сходів Каріатида і декор виступу на другому поверсі Каріатида і ніша Каріатида біля сходів Фрагмент декору ніші Фрагмент декору ніші Орнамент, що обрамляє нішу Каріатида біля тамбура

Там же, біля сходів, впритул до правобічної (якщо дивитися знизу) каріатиди, розташована багато декорована ніша, в якій міг розташовуватися свічник, ваза з квітами або скульптура.

Загальний вигляд вестибюля з боку вікна, добре проглядаються всі основні елементи оформлення. Вид на каріатиду і нішу зі сходів

На майданчик другого поверху ведуть два аркових отвору, простір між якими прикрашено двома колонами зі злегка модернізованими капітелями.

Другий поверх

Колони Капітель однієї з колон

Загальний вигляд вестибюля з майданчика другого поверху

Сходова клітка

Оформлення пілястр Оформлення пілястр Оформлення пілястр, фрагмент Кронштейн під карнизом Канелюри

Капітелі напівколон в отворах між сходовою кліткою і майданчиком другого поверху

В десюдепортах дверей розташована пара путто, подібно до скульптур на фасаді.

Скульптурна група над однією з дверей Скульптурна група над однією з дверей Скульптурна група над однією з дверей, деталь Скульптурна група над однією з дверей, фрагмент деталі Фрагмент оздоблення
Ніша між дверними отворами Декоративна деталь ніші на другому поверсі
Барельєф в коридорі

Також вражає стеля сходової клітки, яка виконана у вигляді овального плафона пластичних форм. Вона природним чином повторює планувальну форму сходового обсягу, стіни якого, до того ж, прикрашені модерновими канелюрами і здвоєними пілястрами.

Загальний вигляд куполоподібного склепіння над сходовою кліткою

Майданчик другого поверху, загальний вигляд

Повертаючись до майданчика другого поверху, варто також згадати напівкруглий виступ, що нависає над каріатидою біля сходів, який схожий на невеликий балкон і прикрашений пишною асиметричною скульптурою.

Прикраса виступу Прикраса виступу

На сьогоднішній день оригінальну огорожу майданчика другого поверху втрачено повністю та замінено, в цілях безпеки, простою дерев'яною конструкцією. Час і людська недбалість невідступно знищують оздоблення унікального будинку, що видно за станом збережених елементів декору і оформленням вестибюлю (єдиного в своєму роді в місті, до речі).
Величезне модернове вікно сходової клітки, яке зберегло неповторну палітурку, втратило, тим не менш, вітражі.

Вікно вестибюлю з боку двору.

Сумна доля спіткала розписи плафона і обробку стін венеціанською шпаклівкою.

Паркет сходової клітки в цілому зберігся, однак перебуває в дуже поганому стані

У радянський час колишній вестибюль розкішного маєтку, який став під'їздом житлового будинку, був пофарбований звичайної блакитною фарбою. В нинішні часи вона відійшла місцями від стін і оголила оригінальну обробку.

Двері вестибюлю демонтовані в 2011 році і замінені простими залізними монолітними дверима без декору, решта дверей арки в тій чи іншій мірі збереглися. Однак, жодна з дверей внутрішніх приміщень, на жаль, не дійшла до наших днів.

Серед історичних епізодів, пов’язаних з будинком і гідних меморіальної дошки, варто було б згадати, що тут, в одній з прибуткових квартир, в 1910-ті роки жив старший син засновника національної літературної школи, письменника Іцхока (Ісаака) Іоела Лінецького, видатний зодчий Моісей Ісаакович Лінецький, за проектами котрого побудовано безліч прекрасних споруд (переважно стилю модерн) в Одесі, враховуючи і будівлі на Маразліївській, № 2 та № 14а.

Використана література та архіви

Автори

Поделиться
Запинить