Відновлення церкви Св. Павла

cover

Новосельского, 68

Незадовго до розпаду СРСР було організовано товариство Wiedergeburt («Відродження»), яке згодом стало першим об'єднанням німецької національно-культурної меншини на пострадянському просторі. Віруючі лютеранського віросповідання з Одеського відділення товариства 16 жовтня 1990 року офіційно зареєстрували в державних органах Євангелічно-лютеранську громаду Одеси, що стала першою громадою на Україні, знову створеною після знищення Лютеранської Церкви в радянський період.

Кірха   1824-1894   1895-1917   1918-1991   Відновлення   Пасторський будинок  Храми-прообрази   Слайд-шоу

Фасади після відновлення

Кірха в Одесі. Німецька церква.

Загальний вигляд

Загальний вигляд Загальний вигляд Загальний вигляд Загальний вигляд

Стараннями членів громади в Кірсі були проведені роботи з вивезення сміття, встановлення дверей із замками і закладення отворів 1-го поверху, були виготовлені лави, тимчасовий вівтар з розп'яттям і художнє зображення Ісуса за вівтарем. Паралельно з роботами регулярно здійснювався збір пожертвувань на прийдешнє відновлення храму від членів та гостей громади. У 1992 році Синод лютеранської церкви визначив місто Одесу як центр української Єпархії, а церкву Святого Павла — одеську Кірху — у якості кафедрального храму Єпархії. Це рішення багато в чому сприяло перспективі відновлення будівлі Кірхи.

Головний фасад з боку вулиці Новосельського Головний фасад в перспективі вулиці Дворянської
Кірха в Одесі. Німецька церква.

Бічний фасад (правобічний)

Кірха в Одесі. Німецька церква.

Загальний вигляд з даху академії Зв'язку

Вже наступного 1993 року було отримано принципову згоду влади на передачу руїн церкви у власність громади, що відбулася в 1997 році. У 2000-2002 роках здійснені будівельні роботи з реставрації фасадів та реконструкції пасторського будинку в якості Адміністративної будівлі НЄЛЦУ (Німецька євангелічно-лютеранська церква України) та одеської громади НЄЛЦ з залом на 190 місць.

Але перш ніж реставратори взялися безпосередньо за будівлю церкви, пройшло ще три роки. 4 жовтня 2005 року відбулося урочисте освячення будівельного майданчика та розпочато роботи з реконструкції будівлі. Запропонований НВО «Екобуд» проект реконструкції (арх. Олександр Голованов) передбачав знесення аварійної апсиди і зведення на її місці сучасного триповерхового будинку для розміщення Німецького національно-культурного та релігійного центру. В обсяг будівлі, що залишився збереженим, був вписаний зменшений, порівняно з оригінальним, зал для церковних богослужінь і органних концертів.

Реставраційні роботи на фасадах

Отвір залу після знесення аварійної апсиди Камінь розібраної апсиди, призначений для заповнення постраждалих фрагментів фасаду і кладки вівтаря, кафедри і купелі Реставрація бічних порталів Відновлення шатра дзвіниці Вигляд із дзвіниці на новий каркас даху залу Вигляд з даху нового крила на реставровану дзвіницю і новий дах

Реставраційні роботи в залі

Зал церкви на початку реставраційних робіт (2005 рік) Зал церкви з новими хорами і опалювальною підлогою (2009 рік)

Фрагмент розпису, знайдений при реставрації

Відмінності інтер'єрів реконструйованої церкви від колишніх виявилися абсолютно кардинальними. Зал має пласкі перекриття, в плані являє собою прямокутник зі сторонами 18,5 на 21 метр і вміщує близько 600 осіб, тоді як попередній був розрахований на 1200 місць, включаючи галерею.

Церковний зал

Загальний вигляд на вівтар Загальний вигляд на вівтар Загальний вигляд на вівтар Загальний вигляд на вівтар
Загальний вигляд на хори Загальний вигляд на хори Загальний вигляд на хори Загальний вигляд на хори Загальний вигляд на хори Загальний вигляд на хори
Вигляд з бічної галереї Вигляд з хорів на вікна другого ярусу

Більша частина коштів на відновлення храму була виділена Лютеранською громадою в Баварії, також допомогли і окремі меценати. Для проведення основної реконструкції Кірхи було зібрано 6,5 млн. євро.

Цієї суми вистачило не тільки на гідне облаштування церковного інтер'єру залу але й на обладнання дзвонової дзвіниці на 4 дзвони. Дзвони були виготовлені на старовинному дзвонарному заводі «Пернер» в м. Пассау на Дунаї, Німеччина. Найбільший дзвін Христа, вагою в 1 тонну — подарунок партнерської громади м. Регенсбурга. Вага другого дзвону апостола Петра — 480 кг, А найменший, четвертий дзвін Богоматері Марії, вагою 280 кг, був виготовлений на кошти членів громади Св. Павла в Одесі, які жертвували не тільки гроші, але і цінні монети і коштовності.

Сходові вежі

Вигляд сходової клітки Вигляд сходової клітки Вигляд сходової клітки Вигляд сходової клітки
Вигляд з вікон верхнього ярусу правобічної сходової вежі Віконний проріз на сходовій клітці Віконний проріз на сходовій клітці Віконний проріз на сходовій клітці Віконний проріз на сходовій клітці
Вікна середнього ярусу дзвіниці Фрагмент нового каркаса дзвіниці Водозбірне (?) поглиблення в підлозі

Чимало пожертв надійшло також у вигляді елементів оздоблення. Старовинні церковні лави, які добре збереглися — це подарунок громади церкви Св. Ульріха.

Лави

Орган з 2-ма мануалами і однією педаллю на 27 регістрів відомої органної фірми «Штейнмайер» (Баварія) був подарований громадою лютеранської церкви Св. Хреста з міста Нюрнберг. Цей музичний інструмент був виготовлений для церкви св. Хреста ще в 1964 році, але звучання в храмі нюрнберзької громади виявилося досить посереднім, і орган тривалий час чекав своєї години на складі. Акустичні особливості залу Кірхи підійшли для його звучання в рази краще.

Орган

Орган і хори Вигляд на орган з хорів

Біля вівтаря встановлені дерев'яні скульптури св. апостолів Петра і Павла та св. розп'яття в стилі бароко, вироблені в XVIII столітті і передані в дар лютеранській церкві римо-католицьким єпископством міста Регенсбург.

Вівтар

Загальний вигляд Загальний вигляд Загальний вигляд Фрагмент вівтарної частини Фрагмент вівтарної частини Скульптури св. апостолів Петра і св. Павла

Почесне місце у відреставрованому храмі набула також ікона Богоматері з Немовлям Христом, подарована Кірсі православною громадою.

Художнє оформлення всього внутрішнього простору Кірхи виконав церковний художник Тобіас Каммерер з м. Роттвайль у Вюртемберзі, який вже мав творчий досвід в Україні.
У 2000 р. у Києві він проводив роботи в церкві св. Катерини, у 2002 р. — у Центрі св. Павла в Одесі. В оформленні художник яскравими фарбами висловив особливості лютеранської віри. Так, в розписі вівтарної стіни у вигляді синьої смуги води, що переходить в срібний «струмок» на підлозі, було зображено таїнство хрещення. Червоні смуги і кругові розлучення символізують кров Христа і таїнство причастя. На стелі в синьо-блакитних тонах зображено човен — теж символ лютеранської церкви.

Стеля

Кірха в Одесі. Німецька церква.

Загальний вигляд

Престол, хрестильна купіль і кафедра нової церкви виготовлені з обтесаних і шліфованих каменів знесеної апсиди. Таким чином, ці святині всередині храму перегукуються з оздобленням фасаду каменем. У вікнах влаштовані вітражі помаранчового відтінку, які забезпечують денне освітлення храму теплим м'яким світлом. Вітражі у міру наближення до вівтаря переходять від більш темних до більш світлих.

Вітражі

Один з вітражів вікон верхнього ярусу Один з вітражів вікон нижнього ярусу Вітраж в технічному приміщенні Вітражна фрамуга бічного входу

За своєю структурою внутрішній простір нової церкви Св. Павла нагадує зал франконської маркграфскої церкви. На відміну від колишнього, темного від дубового оздоблення, інтер'єру, стіни були пофарбовані у світлі тони, що робить приміщення світлішм і візуально більшим.

Вестибюль головного входу

Загальний вигляд із залу Загальний вигляд Фрагмент оригінального напівциркульного склепіння над входом з вулиці Фрагмент оригінального хрестового зводу Пам'ятна дошка

Галереї під хорами

Загальний вигляд Правобічна галерея Правобічна галерея Лівобчна галерея з історичною експозицією

Елементи оздоблення залу

Фрагмент огорожі хорів Одна з колон, що підтримують хори Капітелі автентичних напівколон вівтарного отвору

В лівобічній галереї залу зібрана невелика, але безсумнівно цікава експозиція з предметів і документів, пов'язаних з історією як самої будівлі, так і лютеранської конфесії в цілому. Тут можна побачити зокрема вміст закладної скрині (пошкодженої при витяганні з-під землі), відкритої будівельниками на місці за допомогою перфоратора, — кілька німецьких монет і заставну грамоту архітектора Г. К. Шеврембрандта. Крім того, у вітринах експозиції знайшли своє місце старовинні книги з історії німецького реформатства, збірники молитов і церковних співів, рукописна Біблія, антикварне церковне приладдя, фрагменти колишнього оздоблення храму і т. д.

Історичні експонати

Заставна грамота (фото - Думская.net) Чавунні накінцевники старої церковної огорожі

Алебастрові розп'яття з домашньої каплиці німецької імператриці Вікторії Прусської (1840 — 1901)

Після майже п'яти років будівельно-реставраційних робіт, 17 квітня 2010 року відбулася урочиста літургія з чином освячення відновленої церкви. В цей день і розпочалася нова глава в історії одного з найкрасивіших будівель Одеси.

Види Кірхи з далеких точок огляду

Вигляд з боку вулиці Старопортофранківської. Фотограф ((http://vk.com/lost_world Євген Лата)) Вигляд з боку вулиці Торгової (фотограф Євген Лата http://vk.com/lost_world)

Кірха у вечірньому освітленні

Кірха в Одесі. Німецька церква.

Панорама перехрестя вулиць Новосельського та Дворянської

Загальний вигляд Загальний вигляд

Використана література та архіви

Автори

Поделиться
Запинить