Картинна галерея. Фасади

cover black

Садиба Толстих

До 1898 р. колекція Толстих перебувала в їх будинку по вул. Преображенської кут Софіївськоъ. А з жовтня 1899 р. в першу приватну картинну галерею Одеси — за згодою її власника — вже могли приходити відвідувачі. Будівля самої галереї вражає пишністю, розмахом і рівнем естетичної виразності.

Тип будівлі:

  • картинна галерея
  • виставкове споруда

Стиль:

  • еклектика
  • бароко
  • ренесанс

Архітектори:

  • Ф. Фельнер і Г. Гельмер, проект (архітектурне бюро «Felner & Helmer»)
  • Г. К. Шеврембрандт, переробка проекту та будівництво

Скульптор:

  • Л. Д. Іоріні

Дата будівництва:

  • 1880-ті, проект
  • 1896—1897, будівництво
  • 1930-ті, реставрація для Будинку вчених
  • 2010—2012, реставрація фасаду

Статус:

  • пам'ятник історії та архітектури місцевого значення

Головний фасад

Загальний вигляд

Загальний вигляд Загальний вигляд

Проектне бюро австрійських архітекторів Фердинанда Фельнера (1847—1916) і Германа Гельмера (1849—1919) Фельнер & Гельмер («Felner & Helmer») працювало у Відні в 1873—1919 рр. За їх проектами було побудовано більше 200 будівель у різних країнах Європи, у тому числі 48 театральних. Бум театрального будівництва в кінці XIX століття вимагав такої спеціалізації і деякі архітектори йшли в основному в цьому напрямку. Серед архітектурних фірм, які спеціалізувалися на проектуванні театрів (крім австрійської «Felner & Helmer») у Великобританії існувало Бюро Френка Метчема.

Загальний вигляд, фото 2005 р.

Креслення головного фасаду

Велике значення мало не тільки бажання представників вищих станів мати власні сцени, але і жорсткі вимоги щодо пожежної безпеки, що диктували необхідність перебудови вже існуючих споруд. Майже монопольне становище «Felner & Helmer» в Австро-Угорщині було обумовлене тим, що об'єднання могло гарантувати високу якість при низьких витратах, швидкому виконанні, надійності і професіоналізму.

Їх стиль почав нову епоху в архітектурі ХХ століття, зробивши переворот в містобудуванні, пройшовши шлях від суворого італійського ренесансу, через повторне відкриття бароко до модерну пізніх споруд. Фірмою «Felner & Helmer» зводилися не тільки театри, але й торгові заклади, банки, палаци, готелі. У будівництві, як правило, використовувалися новітні методи з відомих в той час, пошук золотої середини між красою, раціональністю, надійністю і необхідністю зниження витрат в історії фірми не припинявся ніколи.

Загальний вигляд

Загальний вигляд. Фото з фондів Краєзнавчого музею, 1970-ті рр.

Загальний вигляд Загальний вигляд

В бюро в різний час працювала велика кількість архітекторів: Франц фон Краусс, Олександер Граф Йозеф Текла, Ернст фон Готтгільф, Рудольф Крауш та інші. Вони часто керували спорудженням об'єктів на місцях, нерідко виконуючи проекти архітектурних деталей і навіть великих фрагментів, через що атрибуція великої кількості будівель утруднена.

Загальний вигляд з даху маєтка Поммера

Проект спеціального приміщення для зберігання великої живописної колекції родини графів Толстих був замовлений Г. Гельмеру та Ф. Фельнеру ще в часи зведення нового Міського (Оперного) театру, в першій половині 1880-х. По складеному ними проекту, фасад галереї контрастно відрізнявся від старого палацу не тільки темним кольором стін, але і надзвичайно пишним декоративним оздобленням у еклектичному стилі ренесансу на першому поверсі та італійського бароко XVII ст. на другому.

Підпис на проекті галереї, складеним Г. Гельмером та Ф. Фельнером

Саме будівництво було розпочато тільки в 1896—1897 рр. під керівництвом німецького архітектора Г. К. Шеврембрандта, який практикував тоді в Одесі і по закінченні будівництва розмістив на фасаді рекламну дошку зі своїм ім'ям. Шеврембрандт ґрунтовно переробив проект Гельмера і Фельнера, внісши зміни в головний фасад і окремі планувальні рішення. Крім того, він повністю виконав роботи по внутрішньому оздобленню будівлі, не тільки оформивши його зал, але і пов'язавши інтер'єри старого палацу з новою будовою.

Притаманна фірмі «Felner & Helmer» технологія зведення вишуканих будівель при мінімальних витратах повною мірою застосовувалася і при будівництві картинної галереї Толстих. Стіни будівлі зводилися з цегли (тоді як старий палац збудований з місцевого, менш довговічного каменю-черепашнику), в несучих конструкціях широко застосовувався бетон, з нього ж виготовлялися і пишні елементи фасадного оформлення (ск. Л. Д. Іоріні). Почавший будівництво М. М. Толстой (старший) не дожив до його закінчення, галерея добудовувалася вже його сином М. М. Товстим (молодшим) і була закінчена у 1899 році.

Рекламна табличка Г. К. Шеврембрандта, що збереглася на фасаді праворуч від проїзної арки

У новій галереї були широко представлені картини видатних європейських та російських художників, вишукані предмети декоративного-прикладного мистецтва та інші скарби сімейної колекції, що відображали художні уподобання трьох поколінь Товстих. М. Д. Толстой був захоплений створенням серії портретів своїх рідних, які замовляв у відомих живописців. М. М. Толстой (старший) віддавав перевагу творам старих майстрів. Толстой (молодший) серйозно цікавився творчістю сучасників. Серед великої кількості приватних колекцій Одеси, ці збори, по праву, були визнані одними з кращих.

Масивний призматичний обсяг будівлі був збудований на відрізку вільної від забудови червоної лінії Сабанєєва моста, між старим палацом і прибутковим будинком Толстих. Після будівництва в'їзд з вулиці в господарський двір садиби здійснювався через влаштовану по центральній осі проїзну арку (раніше на цьому місці існувала висока кована огорожа з воротами). Брандмауери галереї щільно прилягають до сусідніх будівель, а внутрішній простір невідривний від приміщень старого палацу.

Головний фасад в п'ять вісей суворо симетричний, оформлений надзвичайно пишно і серед історичних будівель Одеси за своїм багатством займає одне з перших місць. У декоративній схемі обробки спостерігається експресивна градація від суворості першого поверху до химерності другого. Перший поверх вирішено в стриманих формах ренесансу, широкі прямокутні прорізи вікон обрамлені рустованими лиштвами з масивними віяловими замковими каменями. Підвіконня доповнені прямокутними канельованими консолями. Краї фасадної площини виділені суворими лопатками, простінки рустовані. Рустові блоки мають середній винос, а їх зовнішні поверхні оброблені фактурою, що імітує піщаник.

Оздоблення першого поверху

Загальний вигляд фасадної площини праворуч від арки

Загальний вигляд фасадної площини зліва від арки. Фото: Нікітенко Володимир Георгійович, 1970-ті роки

Одне з вікон першого поверху Решітка одного з вікон першого поверху
Одне з вікон першого поверху, креслення Решітка одного з вікон першого поверху, креслення

Центральна вісь виділена виразним порталом з широким арочним проїздом. Композиція порталу формується балконом другого поверху, що спирається на масивні рустовані пілони, фланкуючі отвір самого проїзду. У якості замкового каменю тут виступає виразний левиний маскарон. На правому пілоні збереглася гранітна рекламна дошка архітектора, напис на якій свідчить: «Проэктир. и построено архитекторомъ Г. Шеврембрандтомъ. 1896—1897.» (орфографія збережена).

Портал арки проїзду, загальний вигляд Портал арки проїзду, загальний вигляд

Портал арки проїзду, креслення

Замковий камінь з левиним маскароном Замковий камінь з левиним маскароном

Верхня частина правобічного пілона порталу та фрагмент міжповерхового карниза

Чудові, декоровані різьбленням двостулкові ворота — одні з небагатьох збережених дерев'яних воріт Одеси, причому мають серед решти найкращу ступінь збереженості. Півциркульні прорізи їх стулок і всі вікна першого поверху заґратовані, решітки являють собою вишукані, майстерно виконані зразки дорогого, виготовленого спеціально «під проект» кування. Техніка їх виготовлення дещо схожа з поручнями парадних сходів старого палацу і не виключено, що при будівництві галереї вони замовляли у тієї ж віденської майстерні.

Ворота, загальний вигляд Ворота, ґрати отвору однієї із стулок Ворота, нижня частина стулки

Ворота. Фото з фондів Краєзнавчого музею, 1970-ті рр.

Перший і другий поверхи розділені виразним карнизом з пишними дентикулами-тригліфами і меандровим орнаментом у вигляді набігаючої хвилі.

Фрагмент міжповерхового карниза

Крайні вісі другого поверху фланковані могутніми пілястрами коринфського ордера, між ними розміщені великі півциркульні вікна допоміжних приміщень експозиційного залу. Вони обрамлені щодо стриманими лиштвами і увінчані пишними замковими каменями. Над ними розміщуються умовні прямі сандрики з криволінійними консолями, що окреслюють з боків вигини верхніх частин лиштв вікон, які вище площини стін декоровані поліхромними бароковими фільонками складних обрисів.

Оздоблення другого поверху

Загальний вигляд однієї з крайніх вісей

Вигляд однієї з крайніх вісей. Фото: Нікітенко Володимир Георгійович, 1970-ті роки

Креслення однієї з крайніх вісей

Архітектурна композиція над отвором в одній з крайніх вісей Замковий камінь Капітель пілястри

Три центральні вісі займають величезні прямокутні вікна самого експозиційного залу з пишними лиштвами, що складаються з фланкуючих віконні прорізи напівколон іонічного ордера, на які спираються масивні лучкові сандрики з розкішними ліпними картушами. У всі картуші вписані ініціали «М. Т.» (Михайло Толстой). У простінках встановлені коринфські колони, постаменти яких одночасно відіграють роль примикаючих до площини стіни відрізків кам'яного балконного огородження.

Загальний вигляд трьох центральних вісей Загальний вигляд центральної вісі

Загальний вигляд центральної вісі. Фото з фондів Краєзнавчого музею, 1970-ті рр.

Сандрик з ініціалами Михайла Толстого в картуші Сандрик з ініціалами Михайла Толстого в картуші Один з сандриків центральних вісей

Картуш одного з сандриків центральних вісей, креслення

Капітель напівколони

Вигляд центральної вісі з балкона над аркою Вигляд центральної вісі з балкона над аркою

Підвіконна тяга

Під потужним карнизом великого виносу протягнутий пишний ліпний фриз, складений з суворих медальйонів, що чергуються (відповідає вісям елементів вертикального членування фасаду, таким як пілястри та колони) і витягнутих по горизонталі фільонок, фланкованих з боків зображеннями грифонів (відповідають віконним вісям). Над карнизом на крайніх вісях розміщені масивні аттики, увінчані вишуканими ліпними картушами.

Аттик крайньої вісі Аттик крайньої вісі Аттик крайньої вісі

Між аттиками протягнутий трисекційний парапет-балюстрада з балясинами, між секціями якого, на зовнішніх площинах пілонів, розташовуються картуші дещо спрощених обрисів.

Один з картушів між секціями балюстради Один з картушів між секціями балюстради

Внутрішній простір арки, що веде у двір садиби, перекрито кесонованою плоскою стелею. Тут розташовані чотири двері, що ведуть в технічні приміщення першого поверху, дві з яких у нинішні часи закладені. Над їх прорізами розміщуються прямокутні фільонки з картушами і все тими ж ініціалами «М. Т.» на них.

Арка проїзду

Вигляд з боку воріт

Вигляд з боку двору Вигляд з боку двору Вигляд з боку двору
Склепіння, загальний вигляд Склепіння, загальний вигляд Склепіння, деталь
Одна з дверей Одна з дверей Одна з дверей Одна з дверей

Фільонка з картушем над одними з дверей

Вензель Михайла Толстого

Тильний бік воріт, вигляд з арки

Тильний фасад будівлі майже позбавлений елементів декорування. На стику галереї палацу, фасадна площина будови химерно увігнута, а протилежний зовнішній кут округлений.

Дворовий фасад

Загальний вигляд Загальний вигляд
Загальний вигляд Загальний вигляд Загальний вигляд
Кут на стику Старого палацу і картинної галереї Кут на стику Старого палацу картинної галереї
Правобічний кут, вигляд з галереї флігеля Правобічний кут, вікно другого поверху з оригінальними гратами в стилі модерн Правобічний кут, антресольне вікно Правобічний кут, двері технічних сходів Правобічний кут, двері технічних сходів
Прохід до входу в службові приміщення з галереї Прохід до входу в службові приміщення з галереї Двері входу в службові приміщення з галереї

Обрамлення прорізу проїзної арки і лиштви фланкуючих його вікон рустовані, при цьому самі стіни русту позбавлені. Віконні лиштви увінчані віяловими замковими каменями, які в спрощених формах повторюють такі на головному фасаді. Поверхи розділені умовною карнизною тягою. Другий поверх у місці експозиційного залу позбавлений вікон, фальшвікна так само відсутні. Абсолютно порожня стінна площина прорізана по вертикалі неглибокими безордерними пілястрами.

Загальний вигляд порталу і вікон першого поверху Загальний вигляд порталу і вікон першого поверху Загальний вигляд порталу і вікон першого поверху Загальний вигляд порталу

У лівій частині будівлі з боку двору розташована службова сходова клітка, світлові вікна якої на другому поверсі обрамлені простими лиштвами і композиційно об'єднані загальним прямим сандриком.

Засклений тамбур службових сходів

Вікна другого поверху, що освітлюють службові сходи

Додаткове технічне приміщення в округленій кутовій частині будівлі освітлюється вікном аналогічного оформлення. Металеві сходи приміщення ведуть на галерею розташованого поруч службового флігелю (замикає двір з противоложного Старому палацу боку), звідки можна потрапити також до примикаючого експозиційного залу технічного приміщення.

Використана література та архіви

  • «З історії архітектурних пам'яток Одеси». Терещенко Г. В.
  • «Зодчі України кінця ХVIII — початку ХХ століть.
    Біографічний довідник». В. І. Тимофеєнко
  • «Зодчі Одеси». В. Пилявський
  • «Архітектура Одеси. Стиль і час» В. Пилявський
  • «Будівлі, споруди, пам'ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пилявський
  • Офіційний сайт
  • Одеський Будинок вчених

Автори

Поделиться
Запинить