| Оперний театр Історія Перший міський театр: — Від будівництва до пожежі Новий міський театр: — Дореволюційний період — Радянський довоєнний період — Період Великої Вітчизняної війни — Радянський післявоєнний і пострадянський періоди Галерея радянських повоєнних листівок Зображення театру на предметах побуту радянського періоду Прототипи й конструктивні аналоги Театри Г. Гельмера та Ф. Фельнера Хронологія |
Архітектура Фасади: — Частина 1 — Частина 2 Інтер'єри: — Глядацька зала — Парадні сходи — Центральний вестибюль — Фойє — Додаткові сходи — Службовий вестибюль Театральний садок |
Оперний театр в Одесі — багато в чому типовий для свого часу приклад театрального будинку з підковоподібним фойє, що огинає глядацький зал і дугоподібною в плані лінією фасаду, яка в свою чергу окреслює вигин фойє. Така конструкція додає зовнішності будівлі легкість і елегантність, а його силует стає динамічним.
Одеський театр не був ні першим, ні останнім театром в Європі, при проектуванні якого були закладені подібні конструктивні принципи. Найбільш вірогідними прототипами і в своєму роді джерелами натхнення для Г. Гельмера та Ф. Фельнера послужили роботи видатного німецького архітектора Готфріда Земпера. Схожість театру в Одесі з найвідомішим його творінням — оперним (придворним) театром в Дрездені, простежується дуже чітко. Крім того, у Європі (в тому числі в Російській імперії) було збудовано досить чимало схожих за конструкцією театральних будівель, багато з яких зводилися в значно пізніші часи, ніж театр в Одесі. Нижче всі вони представлені в хронологічному порядку за датою зведення або створення проекту, якщо він не реалізовувався:
Королівський театр в Антверпені, Бельгія (1834 р.) Ймовірно, найстаріший зі збережених театрів з підковоподібним фойє.
Королівський театр у Дрездені, Німеччина (арх. Г. Земпер, 1841 р.). Не зберігся, знищений пожежею в 1869 р.
Театр «Політеама» в Палермо, Італія (арх. Д.-Д. Альмейда, 1867—1874, 1875—1891 рр.). Один з найстаріших і найбільших театрів Європи, здатний вмістити одночасно 5 000 чоловік.
Старий міський театр в Майнці, Німеччина (друга пол. XIX ст.). Перебудований.
Міський театр у Бад-Халле під Зальцбургом, Австрія (арх. А.-М. Вурм, 1883—1884 рр.)
Театр Арріага в Більбао, Іспанія (арх. Х. Рукоба, 1890). Будівля в плані має дуже оригінальну форму, середню між трапецією і частково складеним віялом, головний фасад легкою дугою повторює лінію фойє.
Міський театр в Любляні (Лайбахе), Словенія (арх. А.-Я. Храскі, А.-Я. Хрубі, 1890—1892 рр.). Одна з європейських театральних будівель, чия архітектура була натхненна Бургтеатром у Відні.
Зал національної музики і театрального мистецтва (Pratter), Відень, Австрія (арх. Ф. Фельнер, Г. Гельмер, 1892). Знесений.
Проект будівлі театру ліричної драми, передбачуване місце розташування невідомо (арх. Г. Громорт, 1895 р.) Не здійснено.
Будівля Фламандської опери в Антверпені, Бельгія (1904—1907 рр.) Має дугоподібне фойє і слабовираженний заокруглений виступ центральної частини головного фасаду.
Оперний (міський) театр в Єкатеринбурзі, Росія (арх. В. Н. Семенов, 1904—1912 рр.). Композиція головного фасаду багато в чому, в тому числі у пропорціях, ґрунтується на будівлі Бургтеатр у Відні, однак дуга головного фасаду замінена трьома фасадними площинами, утворюючими в плані трапецію.
Театр в Могилеві, Білорусь (арх. І. Г. Лангбард, 1934—1937 рр.) Не здійснено.
Оперний театр в Єревані, Вірменія (арх. А. О. Таманян, 1940 р.). Видатний приклад довоєнного радянського неокласицизму, один з небагатьох театрів з підковоподібним фойє радянського періоду.
Оперний театр в Улан-Уде, Бурятія, Росія (арх. А. Федоров, 1952 р.). Будівля стала останньою радянською театральною спорудою подібного типу.
Використана література та архіви
- Всесвітня база даних по театральним будівлям і їх історії
- «Архітектурна Енциклопедія». Г. В. Барановський
- Проект оперного театру для Санкт-Петербурга Зодчий, 1896, 6, стор 48. В. О. Шретер
Автори
- Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
- Дмитро Шаматажи, фотограф і укладач